«Не соромно боятися, соромно тікати». Не пам’ятаю, хто сказав, але чомусь вкарбувалися ці слова у підсвідомість. Усі бояться і це нормально, але комусь варто вставати і йти долати ці страхи,» — каже Володимир. Він у далекому минулому житті, те, що було до 24 лютого — юрист регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області. Простий і людяний. Завжди зібраний, чіткий і стриманий. З перших днів війни разом з побратимами захищає нашу державу.
Військового досвіду практично не мав. Але зброю тримав і гарно нею володів, бо закінчив Київський національний університет внутрішніх справ України. Тому спочатку став до лав тероборони у рідному Тернополі. Тут він народився, збудував сім’ю. І одна думка, що його землю може хтось окупувати, приводила чоловіка у розпач.
Війна має закінчитись нашою Перемогою, а для цього нам треба постійно трудитися. З таким свідомим мисленням Володимир захищає рідну Землю. Каже, що тільки силою духу і мужністю ми подолаємо ворога, та недопустимо зруйнувати найрідніше.
Володимир, як і тисячі таких же відданих синів та дочок України, щодня нагадують — свобода не дається просто так. Її ціна настільки висока, що інколи душить сльозами. Але ми сильні, ми вільні і ми обов’язково переможемо. Все є і буде Україна!
